Сі́чень – перший місяць року у григоріанському календарі, один із сімох місяців, котрі мають 31 день.
 

Назва січень походить від слова "січа". У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, аби навесні їх засіяти. Цей промисел називали січею. А до того перший місяць року називали й по-иншому: студень, сніжень, просинець, вогневик, льодовик, сніговик, тріскун, щипун, лютовій... І ще, мабуть, було багато инших назв, бо 15 тисяч років (навіть більше!) існування української нації й мови витворили отаке синонімічне багатство для наймення цього місяця, яке, на жаль, втрачається через наше збіднене мовлення...
 

Латиною січень (лат. – Ianarius) названо на честь Януса, римського бога дверей і воріт. У московинському наріччі назва цього місяця – чужа: «январь».

Січень – найхолоднішй в Україні місяць року. Втім, не ті тепер січні, не ті… Всі ми скучили за справжньою, холодною, сніжною й морозною зимою. Всі згадуємо височенні кучугури, якими пам'ятне дитинство чи не кожного з нас. І сікти має січень, і морозити, й сніжити, і мести… Бо ж «січневий холод наповнює засіки». Бо ж «багато снігу – багато хліба»!..
Проте і цьогорічний просинець ще нагадає про себе, обернеться і в сніжень, а далі – у студень, у льодовик та ще й тріскун, а може, навіть, лютовій. І тоді… теж ремствуватимемо, бо ж людям ніколи не вгодиш. Але "в Природи нема поганої погоди".